Цьогоріч, згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції, опівночі 1 вересня 2016 року в Україні була успішно запущена система електронного декларування доходів і майна державних службовців.
Нова система не лише замінює старі паперові декларації на нові - електронні, але й також розширює кількість відомостей, які потрібно буде надати суб’єкту декларування. Нова система повинна стати ефективним механізмом контролю за доходами та витратами посадових осіб державної влади та місцевого самоврядування, що позитивно вплине на відношення громадян до системи управління державою, а також допоможе виявити факти зловживання владою.
Нагадуємо, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) 10.06.2016 прийнято рішення про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
НАЗК вирішило розпочати роботу так званого електронного декларування в два етапи. Перший етап було успішно запущено 1 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень):
Щорічні декларації за 2015 рік;
Декларації щодо припинення діяльності;
Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Під час першого етапу звітуватимуть особи, які згідно ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а саме:
Президент України, голова Верховної Ради та його заступники, голови парламентських комісій та їхні заступники, прем’єр – міністр, члени Кабінету Міністрів України, голова та члени Конституційного суду, голова та судді Верховного Суду України, голова та судді вищого спеціалізованого суду України, генеральний прокурор та його заступник.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування I-III категорій.
Судді, прокурори й слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їхніх апаратів та самостійних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, військові посадові особи вищого офіцерського складу.
Декларації вище зазначених осіб повинні бути подані протягом 60 календарних днів з моменту початку роботи системи електронного декларування, а саме до 30 жовтня 2016 року.
Після початку другого етапу, тобто з 1 січня 2017 року, звітуватимуть й усі інші суб’єкти декларування, які зазначені в ст. 3 Закону.
У нових деклараціях значно збільшився обсяг інформації, яку повинні зазначати суб’єкти декларування. Крім особистих даних, це також відомості про об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки, корпоративні права, цінні папери, а також цінне рухоме майно, вартість якого перевищує сто мінімальних заробітних плат, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ ї на праві приватної власності, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, а також інші цінності та права, які можна виразити в грошовому еквіваленті.
Також, цікавим нововведенням є обов’язок суб’єкта декларування зазначати інформацію щодо фінансових зобов’язань, таких як позика, кредит, зобов’язання за договором страхування, а також позичені іншим особам кошти.
Суб’єкти декларування подають декларації (повідомлення) в мережі інтернет через власний персональний електронний кабінет, з використанням особистого електронного підпису.
Подані декларації включатимуться до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Вся інформація декларацій, крім особистої (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, суб'єкта декларування та членів його сім'ї, зареєстроване місце проживання), знаходиться у відкритому режимі.
Контроль за декларуванням посадових осіб та веденням Єдиного державного реєстру декларацій осіб здійснює Національне агентство з протидії корупції.
Також, цікавим є те, що НАЗК надано право моніторингу способу життя суб’єктів декларування, що робиться на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя таких суб’єктів задекларованим ними майну та доходам. Якщо такий факт встановлений, особа має право надати протягом десяти днів пояснення щодо виявленого факту. У разі, якщо буде виявлено ознаки корупційного правопорушення, НАЗК повідомляє про них уповноважені органи у боротьбі з корупцією.
Законом передбачена адміністративна, кримінальна та цивільно - правова відповідальність за неподання (без поважних причин) або подання завідомо неправдивих відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 1 000 до 2 500 неоподаткованих мінімумів громадян застосовуються, якщо, недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат, а кримінальна – у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат. При цьому притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання або несвоєчасне подання не буде звільняти його від обов’язку подати декларацію з достовірною інформацією.
І хоча перший запуск системи, 15 серпня 2016 року, був неуспішним, проте станом на сьогодні вона повноцінно працює - Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації видала атестат відповідності комплексної системи захисту інформації реєстру електронних декларацій і передала його Національному агентству протидії корупції в середу 31 серпня. Зараз Єдиний державний реєстр декларацій налічує близько двадцяти двох тисяч докуменів.
Початок роботи системи електронного декларування повинен зіграти важливу роль у боротьбі з корупцією в державних органах та органах місцевого самоврядування та стати вагомим кроком на шляху до інтеграції України у Євпропейську спільноту.